Є місця, де час ніби зупиняється… Де шум щоденності стихає, а натомість з’являється відчуття тиші, глибини і чогось значно більшого за нас. Найяскравіше це відчувається в передчутті свят. Приміром, коли українці готуються до Великодня — дати, яка символізує духовне відродження, віру та світло. Саме у ці дні частіше звертаються до витоків — до традицій і сакральних місць, які формують національну ідентичність. Тож ми продовжуємо цикл сюжетів про святині Богуславщини. Сьогодні — вкотре згадаємо про Свято-Троїцьку церкву. Храм, що височіє над Россю, пережив пожежі, перебудови і зміни епох, але зберіг головне — свою духовну силу та значення для громади. Про найцікавіше, далі в сюжеті:
