Любив родину і плекав фруктовий сад. Любив школу — з її дзвінками, уроками, педагогічними нарадами й дитячим сміхом у коридорах. Любив пасіку, де міг перепочити душею. Сорок днів тому відійшов у вічність директор Вільховецької школи Микола Іванович Чмир. Він переживав за кожного учня, підтримував учителів, відстоював навчальний заклад до останнього, який врешті торік закрили.. Миколу Івановича згадують як людину слова, вимогливу, але справедливу, мудрого наставника і щирого сім’янина. Сьогодні його ім’я звучить у спогадах — з болем, вдячністю і великою повагою:
