Чи є майбутнє у Саварської гімназії? Утримання одного учня в деяких сільких школах Богуславської громади втричі дорожче, аніж в міських. Про це міські депутати все частіше почали говорити під час засідань. Мовляв, а чи по кишені громаді наразі фінансувати такі освітні заклади. Водночас про нерентабельність малочисельних шкіл заговорили і в Міносвіти України. Тож журналісти радіостанції Богуслав-FM продовжують цікавилася думкою освітян, батьків та пересічних селян про важливість освіти “на місці”. Так, днями наша кореспондентква Юлія Пахлеванян завітала до Саварської гімназії:
Ви мене вибачте, але місцева влада лише примітивно дивиться з одного боку – фінансів. А як щодо людського капіталу. Я закінчила саме цю звичайну сільську школу, поступила у ВУЗ на державну форму навчання, отримала 2 вищі освіти. Зараз вже і так діти мають можливість вчитися лише 9 класів, а далі клопіт батьків. Чому наші чиновники досі не розуміють важливість освіти та медицини. Це ж перші кроки до розвитку нашої держави. Чи вони далі аніж на рік-два не бачать. Чим вище якість освіти та її доступність простим людям у кожному куточку нашої країни, тим краще загальний потенціал держави вцілому. Не можна освіту вимірювати прямою фінансовою доцільністю. Гарна та доступна освіта – це непрямі довгострокові інвестиції в майбутнє України. На мою думку неможна закривати сільські школи, навіть якщо в них навчаються 20 дітей, а утримання школи нерентабельне, не можуть такі школи конкурувати із міськими і не повинні відносно фінансової доцільності. А от отримання знань – це головне, і часто саме в таких школах навчаються самородки.