“Успішне село”. Саварка.

19 Квітня 2019 16:39

Чи розуміють на Богуславщині реформу децентралізації? Чи зуміють скористатися її перевагами після створення ОТГ? Та чи мудро нині управляють громадами сільські голови? Радіостанція Богуслав-FM шукає відповіді на ці питання, аналізуючи фінансові показники сіл нашого району. Ми не лише визначаємо передовиків та тих, хто пасе задніх, а й намагаємось зрозуміти причини їхніх успіхів та невдач. Тож наші журналісти продовжують цикл сюжетів «Успішне село». Цього разу кореспондент Юлія Пахлеванян відвідала село Саварка:

У підпорядкування Саварської сільської ради, крім самої Саварки, де мешкає 817 осіб, входить і село Люторі – 86 осіб. На території сільради є будинок культури, сільський клуб, бібліотека, церква. Працює 3 магазини, до Лютарів 2 рази на тиждень приїздить автолавка. У сільському ФАПі медичні послуги жителям двох сіл надає один фельдшер. Інколи допомагає і медичний працівник з Чайок. У Саварці функціонує школа, при якій діє дитячий садок. Загалом навчальний заклад відвідує 142 дітей: 47 дошкільного та 95 шкільного віку.

Вже 13 років посаду сільського голови обіймає Галина Артеменко. Через мізерний бюджет сільрада намагається вирішувати насамперед найнагальніші проблеми. Що  вдалося зробити за 13 років – розповідає пані Галина:

«Зроблено багато. Перш за все, проведено газифікацію всіх адміністративних будівель: сільський клуб у Лютарах, ФАП у Лютарах, будинок культури у Саварці і газифіковано сільську раду. Придбано сценічний одяг в будинок культури, музичну апаратуру в будинок культури, сценічний одяг для реєстрації шлюбів. Огороджено 3 кладовища, проведено вуличне освітлення по вулицях Польова, Гагаріна, Кравчува і Лісова. За сприяння Київської облради, спільно із фінансуванням Саварської сільради, побудовано дорогу по вулиці Шевченка на 1,5 мільйона. 1 мільйон 350 тисяч дала облрада».

Саме питання завершення будівництва дороги  по вулиці Шевченка сьогодні залишається одним із найактуальніших. Проте, наразі коштів катастрофічно бракує. Звідки ж наповнюється бюджет сільради – пояснює Галина Артеменко:

«На території села Лютарі у нас знаходиться база відпочинку заводу «Ленінська кузня». Вони нам платять орендну плату за використання землі. Потім єдиний податок з юридичних осіб: ТОВ «Саварське», ТОВ «Агро-Богуславщина-Еко» і ТОВ «Білзерно».

Загальний бюджет села за минулий рік склав 675 тисяч гривень. Але майже всі кошти, 537 тисяч гривень, витратили на утримання сільради. Та навіть цих грошей вистачило лише на зарплату та нарахування 4 працівникам, оплату комунальних послуг, енергоносіїв та канцтовари. На що витратили залишок в 138 тисяч разом з субвенцією – розповідає пані Артеменко:

«На соціальний захист витратили 10 тисяч. Тоді у нас пішло 20 243 гривні на вуличне освітлення і підгортання сміттєзвалища. На дороги ми витратили 70 тисяч гривень: це ми робили ямковий ремонт, на надзвичайні ситуації 5 тисяч: перераховували кошти на богуславську пожарку. Субвенція 50 666 тисяч гривень: харчування діток  Саварського НВК- 34 884 гривні, літній табір – 6170 гривень і на школу ми придбали вогнегасники на суму 3 тисячі, на лікарню – 7 734. І ще  в нас в минулому році і в цьому працювала виїзний лікар, ми заплатили за бензин.

Бюджет сільської ради на 2019 рік запланували в сумі майже 730 тисяч гривень. При цьому 90 % коштів розраховані на утримання сільської ради. Невеликий залишок, трохи більше 71 тисячі гривень, використають на вигоди для селян – каже Галина Артеменко:

«Ті ж самі будуть витрати. Частково зробимо ямковий ремонт, будемо підгортати наше стихійне сміттєзвалище, оплачувати вуличне освітлення. На соціальний захист ми вже почали виплачувати».

 Заробітна плата сільського голови як і у всіх в Богуславському районі, складає близько восьми тисяч гривень  – зазначила пані Артеменко:

«Оклад сільського голови 6600. Я отримую за ранг ще 1100 гривень і за стаж 1342 гривень».

Справжньою окрасою села є Саварський навчально-виховний комплекс.  Відвідують школу дітки лише з Саварки, так як в Лютарях населення переважно пенсійного віку – розповідає пані Галина:

«Ой, у нас найкраща в Богуславському районі школа. Хочу завдячити директору школи, Кушнір Валентині Анатоліївні».

З гордістю про свій навчальний заклад розповідає і директорка школи, Валентина Кушнір:

«Наша школа носить ім*я Архипа Михайловича Люльки. Це наш земляк, відомий авіаконструктор, який побудував у свій час нашу школу, 1970 року. У нас є ще одна дуже хороша, видатна людина. Це Стариченко Микола Анатолійович, депутат обласної ради. В 2012 році за його сприяння був зроблений капітальний ремонт НВК: повністю утеплений фасад, замінені вікна, вхідні двері, перекритий дах».

Вихователька дитячого садочка, Анжела Маковецька, своєю роботою абсолютно задоволена.  Можливість отримати дошкільну освіту повинні мати всі діти, незалежно від місця проживання – каже жінка:

«Дуже багато нам ідуть назустріч, наші спонсори, допомагає нам дуже Галина Василівна, сільський голова. В нас одна єдина групка, яка налічує 20 місць. Дітки віком від 3 до 6 років. Кожен рік оновлюються іграшки, матеріал дидактичний. Взимку було тепло. Ми задоволені своєю роботою».

Повністю влаштовує робота сільського голови і місцеву продавчиню, пані Наталію. Втім, для молоді в селі жодних перспектив – каже жінка:

«Пиячать ходять, як вони проводять свій час? Хто не пиячить – дома сидить. Немає тут ні роботи, нічого нема».

Пенсіонерка з Саварки, пані Ольга, благоустроєм в селі задоволена. Єдина проблема – постійна відсутність ліків у медпункті – скаржиться жінка з сусідкою, пані Ганною:

– Фельдшер тут сидить і все. Не знаю для чого, щоб швидку може викликати. А з ліків тут нема нічого. Була в Києві у лікарні, на 1,5 тисячі набрала торбу. Як закінчується, то телефоную дочці, щоб передала.

–         Та хоча б необхідне було. Бо пальця поріжеш, то нема ні бинта, ні анальгіну.

Втім, як зазначила сільський фельдшер Юлія Микитенко, ліками люди повністю забезпечені:

 

«Ну, на першу допомогу, звичайно, все в мене є, що потрібно. Ліками як забезпечували, так і забезпечують. Я свою роботу виконую».

Вже майже рік Юлія Микитенко, працює фельдшером і в Лютарях. Але ж медичний працівник повинен бути в кожному селі – обурюється жителька села Лютарі, пані Тетяна:

«Ой-ой! Оце вже було б гірше, то нема куди. Саварка від нас на відстані 6 кілометрів. Фельдшер пішки ж не буде ходить. Сьогодні я заболіла, завтра друга баба заболіла. Хоч нас небагато, але ж ми такі вже, що до нас кожного тижня треба ходить. Щодо медичного обслуговування важко, дуже важко».

В Саварській сільській раді – 12 депутатів. За словами Галини Артеменко, в процесі децентралізації, керуватиметься думкою громади:

«За перспективним планом ми приєднуємося до Богуслава. Не знаю, чи добре це, чи погано. Ми не є такою багатою сільською радою. Були пропозиції приєднатися до Мисайлівки, до Дибинець. Все ще воно поки в підвішеному стані.

                             Юлія Пахлеванян

                             Інформаційна служба  Богуслав-FM