Територія митців. Олександр Матійко

24 Березня 2018 00:58

Олександр Михайлович Матійко – народився 6 листопада 1919, Івки, сучасний Богуславський район  — український поет, публіцист, багаторічний редактор газети «Сільські Вісті», заслужений працівник культури України, член Національної Спілки письменників України, член Спілки журналістів.

Олександр Михайлович народився в с. Ївки Богуславського району Київської області в родині хлібороба, сільського шевця. У 1938 році закінчив Богуславську середню школу № 1, Київський педагогічний інститут — факультет української мови та літератури. Працював у газеті «Сільські вісті» літературним редактором, нарисовцем, відповідальним секретарем, першим заступником головного редактора.

Учасник боїв Другої Світової війни. На фронт пішов добровольцем, коли був на третьому курсі інституту, у серпні 1941 року був поранений під Києвом. Війну закінчив у Берліні. Нагороджений орденами й медалями, Грамотою Президії Верховної Ради України. Лауреат премії імені Ярослава Галана — премія присуджена Спілкою журналістів за опублікування художніх нарисів про солдатів-фронтовиків, синів України.

Лауреат Літературної премії ім. П. Г. Тичини 2001 року — за збірку «Родання».

Премію ім.. П. Г. Тичини Олександр Матійко отримав за книгу поезій «Родання». Слово «родання» — старовинне українське слово на означення не просто родичання, — воно вміщує в собі і заклик до самоствердження, національної свідомості, високодуховності, знання історії нації і, як результат, злагодженого життя в сучасності, ствердження культурної цілісності і національної ідентичності.

Похований на Байковому кладовищі поруч із дружиною Матійко Ганною Петрівною  — українським шевченкознавцем і музейником.