Приватне підприємство «Богуславкомінвестсервіс», яке безоплатно використовує котельні сільських шкіл, дитсадків району та Богуславської райлікарні, вирішило, що дрова – найкращий варіант для вироблення тепла. Але чи доцільно, економічно виправдано та перспективно вирубувати ліс? І чи прозоро проводиться поставка дров? Тему досліджувала наша кореспондентка Вікторія Дивнич.
19 котелень, які отоплюють сільські школи, садочки району та райлікарню, ще в 2014 році без жодного конкурсу районна рада передала приватникам в безоплатне користування.
Єдина умова – перехід на альтернативні види палива. Зрештою нові управлінці лише 7 газових котелень перевели на дрова, дві з яких – державним коштом. При цьому, за договором, дія якого закінчиться у 2021 році, газові котли приватне підприємство має повернути у належному стані. Та чи буде що повертати? Адже за нашими даними, 2 газових котли в Саварці та Шупиках нині зруйновані. Отримати ж повну інформацію про справність опалювального майна неможливо. Приватник навідріз відмовився спілкуватися з журналістами і відповідати на всі наші запити. Втім ще до відмови журналістам Богуслав-фм вдалося поспілкуватися з керівником «Богуславкомінвестсервісу» Сергієм Синєбоком. Він розповів: за результатами минулого опалювального деревина виявилась найвигіднішим паливом:
“Дров використано більше 2700 кубів. Факторів також дуже багато, залежить від деревини, від вологи, взагалі-то 1,2-1,4 куба дров на виробництво 1 Гкал. В деяких котелень показник 1,2, в деяких – 1,4. Пробували палити і паливним брикетом, і щипою пробували топити, але на даний момент самий рентабельний – це дрова.”
Водночас свіжозрубані дрова мають вологість близько 50%, що наполовину знижує кількість виділеної теплової енергії. А богуславці якраз часто ставали свідками використання деревини «з коліс» – після вирубки дрова відразу поставляли до котлів. Як наслідок, на 1 Гкал тепла використовується ще більше дров. Проблема і справді існує, зізнається директор підприємства Сергій Синєбок. Усе через неможливість створити заготівельний склад:
“Дрова багато залежить від погодних умов, не можна 2000 кубів за літо – не має таких площ, щоб заготовити 2000 кубів. Тобто ми заготовляємо по минулому році близько 1000 кубів на вхід в опалювальний період. Цього нам вистачає до нового року. Але в період коли ми користуємося дровами – в нас йде закупка і в нас так само підвозяться дрова. Не має можливості зробити якійсь школі такий склад як пів стадіона.”
Державне підприємство Богуславський Лісгосп є основним постачальником дров «Богуславкомінвестсервісу». Ми направили інформаційний запит, щоб дізнатися, скільки їх було офіційно продано цьому приватному підприємству за опалювальний період 2018-2019 років. Однак, такі дані Богуславський Лісгосп відмовився надати:
ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ: “Запитувана Вами інформація відноситься до конфіденційної інформації та може бути поширена за згодою особи, якої вона стосується, а за відсутності згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Також запитувана інформація може бути надана на запит правоохоронних органів за наявності законних підстав для надання такої інформації”.
Попри те, що мова йде про економічний та екологічний добробут жителів Богуславського району, а також про використання саме державних коштів приватним підприємством, відповідь на повторний запит теж була безрезультативною. Відомо, що лісопродукція була реалізована на відкритих торгах Української енергетичної біржі. Втім на її офіційному сайті відображається загальна кількість виставленої та проданої на аукціон деревини. Дізнатися, хто і скільки придбав можна лише у реалізатора продукції. У нашому випадку – це державне підприємство Богуславський лісгосп. Виходить, замкнене коло.
Та ми вирішили самостійно провести підрахунки, виходячи з наявних даних. За минулий опалювальний період приватним підприємством Богуславкомінвестсервіс було вироблено 3828 Гкал тепла. Це випливає з відповідей на наші офіційні запити на адресу відділу освіти Богуславської райдержадміністрації та райлікарні. Виходячи із середнього показника витрат дров – 1,3 кубометра, виходить, що на цю кількість мало піти майже 5000 кубометрів. А з урахуванням того, що дрова часто були сирими, ЩЕ більше! Втім за словами директора Богуславкомінвестсервісу, станом на 15 квітня, їх було закуплено лише 2700 кубів. Де взяли і як оформили решту 2000 – питання відкрите! У тому, що вирубка та поставка лісу в районі є прозорими та контрольованими, засумнівалися і журналісти київського інтернет-видання «Обозреватель». Ось цитата із статті-розслідування «Рекордні тарифи на тепло у Богуславі: хто насправді стоїть за радикальним подорожчанням»:
“Зрозуміло, що офіційно всі постачання дров для “Богуславкомінвестсервіс” проходять прозоро. А за фактом ніхто точно не знає, скільки лісу і для кого рубають. Знищують дерева неподалік від доріг, щоб було легше вивозити матеріал. Що цікаво, якщо спалювати соняшникове лушпиння замість дров, тариф на опалення міг би бути щонайменше на 10% меншим.”
А якщо бути точнішим, то на всі 50. Адже на 1 Гкал тепла необхідно близько 300 кілограмів соняшникового лушпиння. Навіть з урахуванням енергоносіїв, вартість тепла, виробленого на соняшниковому лушпинні, становить близько 1200 гривень. Тоді як тепло з дров обійдеться щонайменше на 600 гривень дорожче.
Вважати дрова альтернативним видом палива і справді недоцільно, переконаний директор ПРАТ «МиронівкаРайАгрохім» Віталій Романенко. Адже процес відновлення такого виду палива довготривалий. Та й порівнюючи з тим же соняшниковим лушпинням – це економічно невигідно:
“Дрова це не паливо. Відходи деревообробної галузі можна розглядати як паливо. Щодо економічного аспекту – лушпиння соняшника на сьогодні технологічний процес по доставці, логістики до котельні, завантаження ємкостей, тимчасові склади, подача і спалювання – цей процес автоматизований і не потрібно ручної роботи. Порівняно з дровами – вручну в лісі нагрузили, за рахунок людей, привезли, вивантажили, порубали і кинули сирими в котел. Відбувається некоректне спалювання цієї деревини. Тому що для твердого палива потрібні спеціальні умови.”
Попри сумнівну економічну доцільність та невиконання умов інвестдоговору, депутати Богуславської райради від Радикальної партії, блоку Петра Порошенка, Батьківщини, Опозиційного блоку та УКРОПу навесні минулого року продовжили термін оренди котелень для приватників ще на три роки. Щоправда, представники партії «Свобода» від голосування утримались. Керуючись як економічним, так і екологічним аспектом, розповідає член фракції Світлана Поліщук
“Ми утрималися, тому що це отоплення дровами, це відповідно ж екологія. Мабуть треба було теж за декілька років виробить якусь систему отоплення.”
Не секрет, що в умовах, коли опалення газом стає дедалі дорожчим, багато богуславці перейшли на дрова. Тож нині гостро постало питання збереження лісових ресурсів, розмірковує пані Ольга з Богуслава:
“Це наше майбутнє, екологія, чисте повітря для наших дітей, будущих поколінь. І ми проти того щоб була так сплошна вирізка лісу.”
Ліс слід зберегти для майбутніх поколінь. А зараз хтось просто заробляє на цьому гроші, обурюється пані Антоніна з Богуслава:
“Эти вырубки варварские идут, вокруг полей, что не видимы постоянному глазу проезжающих людей. Это масово, и это, наверное, чей-то бизнес.”
Між тим, спалювання іншої альтернативи – соняшникового лушпиння, загрози довкіллю не несе, пояснює керівник підприємства з постачання цього біопалива Віталій Романенко:
“Була пророблена клопітка робота по дослідженню правильно його спалити, щоб не було викидів в атмосферу шкідливих речовин, щоб CeOeNO2 і вуглекислий газ вони були в нормі згідно тих показників чинного законодавства. Коли ви будете спалювати дрова, показники будуть гірші чим ви спалюєте шини коліс чи просто спалюєте якісь відходи. Тому що йде процес не горіння, а обвуглення. Йде дим, сажа. І отаке спалювання сирої деревини набагато більше шкодить довкіллю.”
Безоплатне користування майном громади, невиконання умов інвестиційного договору, неконтрольована вирубка лісів. Це лише деякі факти діяльності «Богуславкомінвестсервісу». Цікаво, що саме підприємство було створене незадовго до передачі йому сільських котелень в безоплатне користування, зізнається керівник приватного підприємства Сергій Синєбок:
“У 12 чи 13му році був вибух на Шупиківській котельні, там були трагічні наслідки. Знайшлися інвестори, які готові були поставити котельню на опалювальний період. І так це підприємство виникло. Там було 4 засновника і була людина яка працювала на той час в Луганській області.”
Цікаво й те, що сам Сергій Синєбок, щонайменше, не чужа людина для богуславських опоблоківців – у 2015-му він балотувався до райради від цієї політичної сили. Тож і не дивно, що більшість в Богуславській райраді, а це місцева Радикальна партія, Опозиційний блок, партія Рідне місто та УКРОП, в питаннях тепла голосують одностайно. Як результат – гроші з бюджету за тепло з дров приватники отримують справно, комунальне підприємство «Богуславтепловодопостачання» потопає в боргах, котел на соняшниковому лушпинні простоює, богуславці платять за тепло за одними з найвищих тарифів в області, а ліс поволі зникає. Висновок роблять журналісти видання «Обозреватель»:
“Формування тарифів на опалення, незважаючи на активну критику уряду й профільної Нацкомісії, часто залежить винятково від місцевої влади. А у випадку з Богуславським районом, місцеві обранці також приймають рішення: спалювати ліс чи дешевше лушпиння, щоб опалювати район. І щоб знизити суми в платіжках (щонайменше на 240 грн за Гкал), достатньо запустити котельню, яка працює на альтернативному виді палива.”
Вигода для громади чи для окремих посадовців – відповідь очевидна. І чи варто ще раз давати право в такий спосіб управляти комунальним майном більшості з нинішніх депутатів райради – вирішувати нам з вами на виборах до Богуславської громади 30 червня.
ВІКТОРІЯ ДИВНИЧ.
ІНФОРМАЦІЙНА СЛУЖБА
БОГУСЛАВ-FM